ПАМ’ЯТКА
«БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ»
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ:
· зберігати особистий спокій, не
реагувати на провокації;
· не сповіщати про свої майбутні
дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
· завжди мати при собі документ
(паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу своєї крові та близьких
родичів, дані про можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати
тощо);
· знати місце розташування захисних
споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, місцях частого відвідування
(магазини, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися якнайменше
знаходитись поза місцем проживання, та в малознайомих місцях;
· при виході з приміщень,
пересуванні сходами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища),
дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з
метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям,
літнім людям та інвалідам;
· уникати місць скупчення людей;
· не вступати у суперечки з незнайомими
людьми, уникати можливих провокацій;
· у разі отримання будь-якої
інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо
підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, тощо);
· посилювати увагу і при появі озброєних
людей, військової техніки, заворушень, засобів масової інформації
сторони-агресора негайно покидати цей район;
· якщо ви побачили осіб, які не
орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну
зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії або проводять
незрозумілі роботи, – негайно поінформуйте правоохоронні органи, місцеву владу,
військових;
· у разі потрапляння в район
обстрілу сховайтесь у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище
(укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття слід
використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів
тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного
захисту, сховища і укриття − треба лягти на землю головою в сторону, протилежну
вибухам. Голову прикрити руками (за наявності для прикриття голови
використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
· надавати першу допомогу іншим
людям у разі їх поранення. Викликати швидку допомогу, представників ДСНС
України, правоохоронні органи або військових;
· у разі, якщо ви стали свідком
поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття
тощо), постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та
обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо.
Необхідно пам’ятати, що ви самі, або близькі вам люди також можуть опинитись у
скрутному становищі і потребуватимуть допомоги.
НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:
·
підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
·
спостерігати за ходом бойових дій;
·
стояти чи перебігати під обстрілом;
·
конфліктувати з озброєними людьми;
·
носити армійську форму або камуфльований одяг;
·
демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
· підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
КОМЕНДАНТСЬКА
ГОДИНА
Комендантська година –
це заборона перебування людей у визначений час на вулицях та в інших
громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Перепустки і
посвідченні видаються військовою комендатурою. Саме перепустки дозволяють перебувати
на вулиці на період комендантської години. Перепустки, дійсні тільки в межах
території, де запроваджено комендантську годину. Для пересування населеним
пунктам громадянам необхідно завжди мати при собі документ, що посвідчує особу,
подбати, щоб цей документ був доступним, адже мобільні додатки можуть працювати
нестабільно.
Перевіряти документи
і, відповідно, встановлювати правомірність перебування на вулицях під час
комендантської години – повноваження патрулів. Хто входить до патрулів, вирішує
місцева влада.
Такі патрулі мають
право, зокрема:
·
перевіряти в осіб
посвідчення, документи, що посвідчують особу, та перепустки, а в разі їх відсутності
– затримувати осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції;
за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які
ними перевозяться;
·
вилучати в осіб
предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати
їх органам або підрозділам Національної поліції;
·
застосовувати
відповідно до законодавства заходи фізичного впливу, зброю і спеціальні засоби;
Відповідальність за порушення режиму комендантської години. За відмову від виконання законного розпорядження або вимоги патруля загрожує штраф, громадські чи виправні роботи або адміністративний арешт до 15 діб. Якщо порушник вчиняє опір – йому загрожує штраф 17–34 тисячі гривень або позбавлення волі до 5 років. Передбачена відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку – штраф або виправні роботи.
ПОВІТРЯНА ТРИВОГА
https://www.youtube.com/watch?v=z9B08GOM-1A
Як дізнатися про повітряну
тривогу. З метою привернення уваги
населення до сигналів оповіщення цивільного захисту вмикаються електричні
сирени. Лунає протягом 2-3 хвилин.
Після цього
у мовному режимі через засоби масової інформації (вуличні гучномовці, радіо,
телебачення тощо) до населення доводиться сигнал «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» та порядок
дій за цим сигналом.
З моменту
подачі сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» до початку нападу може минути лише кілька хвилин.
Використайте цей час максимально ефективно.
Після сигналу «повітряна тривога»
Якщо ви вдома:
1. Ввімкніть
телевізор, радіоприймач, уважно прослухайте інформацію.
2. Якщо є
можливість попередьте сусідів та одиноких людей, що мешкають поруч.
3. Зачиніть
вікна, вимкніть усі електричні та нагрівальні прилади, перекрийте квартирний
газовий вентиль, загасіть печі, вимкніть світло.
4. Швидко
одягніться та одягніть дітей (перевірте наявність пришитих із внутрішнього боку
одягу у дітей дошкільного віку нашивок на яких зазначено: прізвище, ім’я,
по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону).
5. Візьміть:
індивідуальні засоби захисту; особисті документи; завчасно підготовлений запас
продуктів і води; кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом дістаньтесь до
найближчої захисної споруди.
Якщо ви в громадському місці:
1. Вислухайте вказівки
адміністрації.
2. Дійте у відповідності з ними –
ідіть у зазначені сховища або укриття.
Якщо ви в транспорті:
1. Попросіть
водія зупинити транспортний засіб.
2. Вийдіть з
транспортного засобу та рухайтесь в напрямі протилежному від багатоповерхівок
та промислових об’єктів (парку, скверу, пустиря).
3. Швидко,
без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).
ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ЗНАХІДКИ
Під
вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, будь якого
вигляду та форми, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на
них) вибухати.
Особливо
треба бути уважними поблизу військових частин та полігонів, у місцях масового
перебування людей, на залізничних станціях, містах зберігання металобрухту.
Вибухонебезпечними
предметами є боєприпаси – це військово-технічні вироби одноразового вживання, призначені
для поразки живої сили та техніки.
До
боєприпасів відносяться:
– бойові
ракети та їх фрагменти;
– авіаційні
бомби;
–
артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
– інженерні
боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
– ручні
гранати;
– стрілецькі
боєприпаси (патрони до пістолетів, автоматів, гранатометів).
–
освітлювальні, імітаційні, спеціальні ракети;
– вибухові
пакети та петарди, освітлювальні, сигнальні ракети;
– димові
гранати та шашки.
При виявленні
(знаходженні) вибухонебезпечних предметів ЗАБОРОНЕНО:
·
наближатися до предмету;
·
пересувати його або брати в руки;
·
кидати, ударяти по ньому, намагатися розбирати;
·
розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмети;
·
приносити предмет додому у школу.
Необхідно
негайно повідомити міліцію про знахідку або зателефонувати на безкоштовні телефонні
номери 101 або 102!
Практично
всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання.
Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності!
Пам’ятайте! Розмінуванням,
знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки
підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомите чергові служби
органів внутрішніх справ, цивільного захисту.
2. Відмітьте підручними предметами
його місцезнаходження.
3. Не підходьте до предмету, не
допускайте до знахідки інших людей.
4. Припинити всі види робіт в районі
виявлення вибухонебезпечного предмету.
5. Дочекайтеся прибуття фахівців,
вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.
Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.
АРТИЛЕРІЙСЬКІ ОБСТРІЛИ
Артилерійський
обстріл – один із найбільш небезпечних видів вогневого враження під час воєнних
конфліктів, в результаті якого можлива велика кількість випадкових жертв серед
населення.
Якщо обстріл застав вас на вулиці
Якщо
артилерійський обстріл застав вас на вулиці, негайно ляжте на землю (канаву,
яму), щільно притулитися до якогось виступу: бордюру, клумби, забору або якоїсь
бетонної конструкції та накрийте голову руками (за наявності для прикриття
голови використовувати валізу або інші речі). Найчастіше причиною поранення є
не пряме влучення снаряду, а результат попадання уламків та вплив вибухової
хвилі. Снаряди та міни відриваються в верхньому шарі ґрунту, уламки після
підриву летять на висоті 30-50 см. над поверхнею землі.
Якщо обстріл застав вас в будівлі
Негайно
зійдіть в підвал, у випадку якщо підвал, відсутній або зачинений зайдіть до
сусідів на першому поверсі. Існує правило: чим нижче спустишся, тим безпечніше.
Як правило снаряди попадають в верхні поверхи.
Якщо
артилерійський обстріл застав вас у будинку зненацька і не лишилося часу
зреагувати, швидко йдіть в кімнату віддалену напряму звідки ведеться обстріл.
Лежачи або сидячи притуліться до несучої стіни, не стійте напроти. Найчастіше
осколки потрапляють у приміщення через вікна. Якщо є можливість завчасно
заклейте скло вікон скотчем або забарикадуйте шафами, це врятує вас від уламків
скла. Якщо обстріли є постійними, необхідно завчасно забарикадувати вікна
мішками з піском, важкими меблями, речами.
Якщо під час обстрілу ви знаходитися в транспорті (автобусі, тролейбусі, трамваї)
1. Попросіть
водія зупинити транспортний засіб.
2. Вийдіть з
транспортного засобу та відбіжіть від дороги в напрямі від багатоповерхівок та
промислових об’єктів, ляжте на землю та закрийте голову руками.
Якщо вибухи
застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви
зможете швидко втекти від обстрілу. Зупиніться вийдіть з автомобіля та
відбіжіть якомога далі від дороги.
Загальні вимоги до укриття.
Воно має
бути заглибленим і разом із тим знаходитися подалі від споруд, які можуть
обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути.
Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри,
на відкритому місці.
Укритися під час артилерійського обстрілу можна:
· у спеціально обладнаному
бомбосховищі;
· у підземному переході;
· в будь-якій канаві, траншеї, ямі,
у «воронках», що лишилися від попередніх обстрілів
· вздовж високого бордюру чи
підмурку паркану;
· в трубі водостоку під дорогою;
· в оглядовій ямі гаражу, станції
технічного обслуговування.
Неможна використовувати для укриття
· під’їзди будинків,
· місця під технікою (вантажівкою,
автобусом);
· непідготовлені для укриття
підвали;
· проходи поміж штабелями,
контейнерами, будівельними матеріалами.
Після закінчення артилерійського обстрілу
Зачекайте приблизно 10 хв. Обережно підніміться, уважно огляньте місцевість навколо себе, пересувайтесь не кваплячись та уважно оглядайте маршрут руху, ноги ставте на вільну від уламків поверхню. Не піднімайте з землі незнайомі вам предмети. Снаряди можуть бути касетними і місцевість може бути замінована. Бойові елементи касетних боєприпасів та снаряди які не підірвалися можуть вибухнути від найменшого дотику.
ВАЖЛИВО! Якщо до вас завітають невідомі люди, які заявлять, що
в умовах військового стану вони повинні перевірити вашу оселю або конфіскувати
майно, вам необхідно:
1. Вимагайте у людей документи, за необхідності
викликайте поліцію.
2. Уточнюйте дані співробітника, та перевіряйте цю
інформацію, зателефонувавши 102.
3. Пам’ятайте, Президент України наголосив, що після запровадження воєнного стану не будуть застосовуватися жодні обмеження конституційних прав і свобод громадян нашої держави!
ПАМ’ЯТАЙТЕ ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ В СОЦМЕРЕЖАХ:
·
не додавати в
«друзі» нових людей;
·
не заходити в
Інтернет за невідомими і підозрілими посиланнями;
·
не викладати в
мережі свої особисті дані та фото;
·
вимкнути на
телефонах геолокацію.
Безпека дитини в інтернеті: про що необхідно говорити
Зараз в Україні майже 22 млн користувачів інтернету, питання безпеки в мережі більш ніж актуальне. У цьому контексті турбота про дітей набуває більших масштабів. Якщо раніше треба було говорити з дітьми про їх безпеку поза домом тощо, то вже давно має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в інтернеті.
Від чого варто захищати дитину
Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини (і більш глобально – суспільства, держави). Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто.
Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати негативні наслідки для дитини.
Типи загроз
Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.
Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.
Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).
Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).
Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).
Стосуються безпеки інших.
Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).
Свідоме та несвідоме введення в оману інших.
Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
Кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.
Стосуються загрози витоку персональної інформації:
Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).
Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.
Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.
Це найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися дитина в інтернеті, викладаючи чи переглядаючи сумнівну інформацію. Від деяких з них можна захиститися технічними засобами, але більшість вимагають комплексного підходу.
За матеріалами редакції журналу «На Урок»
Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання
учнів третіх і четвертих класів Нової української школи
Особливості оцінювання результатів навчання учнів
з навчального предмета «Іноземна мова»
Оцінювання у третіх-четвертих класах з іноземних мов здійснюється з урахуванням усіх видів мовленнєвої діяльності, однак особлива увага приділяється сприйманню мови на слух та усному мовленню. Будь-яка письмова діяльність має відбуватись на рівні слова/фрази, оскільки необхідні навики організації тексту ще не притаманні дітям цього віку та рівню мовної компетентності (відповідно до вимог Європейських рекомендацій з мовної освіти на рівні А1).
Діти молодшого шкільного віку краще справляються з простими чітко сформованими завданнями, що базуються на їх власному життєвому досвіді, зі зрозумілими інструкціями, а також такими, що не потребують тривалого обдумування чи навантаження пам’яті. Оцінювання в цілому повинно відбуватись у ситуації з низьким рівнем стресу, без страху бути покараним за помилку.
Варіативність тестових завдань має відповідати цілям оцінювання різних мовних компетентностей та вимогам на рівні А1.
Для досягнення високої ефективності оцінювання учнів третіх-четвертих класів на рівні А1 тести мають:
- враховувати когнітивний та соціальний розвиток учнів;
- відповідати освітнім цілям початкової школи та базуватись на навчальній програмі;
- розвивати використання мови за допомогою простих зрозумілих учням завдань;
- уникати оцінювання за кількістю зроблених помилок, але оцінювати за досягненнями і стараннями у виконанні того чи іншого завдання;
- враховувати вікові особливості учнів та привертати увагу дітей (наприклад, використовувати яскраві малюнки, цікаві описові завдання тощо).
- оцінювати об’єктивно і надавати зрозумілі рекомендації щодо покращення мовних компетентностей, що заохочують до подальшого опанування мови на вищих рівнях.
Для оцінювання сприймання мови необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:
- розпізнавати імена та описи людей;
- розпізнавати імена і назви, перевіряти правопис слів;
- розпізнавати окремі слова, імена і розпізнавати детальну інформацію у прослуханому тексті;
- сприймати конкретну детальну інформацію у текстах широкої тематики;
- розпізнавати кольори, назви об’єктів та іншу конкретну інформацію.
Для оцінювання читання та письма необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:
- співвідносити слова з їх значеннями;
- знати і використовувати функціональні фрази;
- читати і розуміти детальну інформацію і загальний зміст тексту;
- читати з розумінням фактичну інформацію, знати лексичні і граматичні конструкції;
- розпізнавати окремі слова і вирази зі схожим змістом;
- писати короткі повідомлення та передавати зміст у письмовій формі.
Для оцінювання усного мовлення необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:
- описувати картинки короткими фразами і реченнями;
- описувати події та об’єкти з опорою на картинку.
Формат тесту має відображати часту зміну діяльності чи тестових завдань, передбачати короткі, «активні» завдання в ігровій формі, наприклад завдання з розфарбування об’єктів/предметів на картинці, співвіднесення картинки з ілюстрованим словом чи назвою предмета, обрання відповідної картинки з трьох запропонованих варіантів згідно з інструкцією тощо.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
Здійснення контролю забезпечує своєчасне корегування навчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що окреслюють очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Зміст навчання іноземної мови охоплює такі види мовленнєвої діяльності: рецептивні, продуктивні та інтеракційні. Для участі в них необхідні такі уміння: сприймання на слух; зорове сприймання; усне та писемне продукування; усна, писемна та онлайн взаємодія. Для виявлення рівня володіння кожним умінням розроблені відповідні критерії.
Мовленнєві уміння є основою для реалізації системи контролю над ходом і якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови.
Учні з самого початку навчання повинні знати, яких результатів їм потрібно досягти, і що від них очікують. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості власних знань і умінь.
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне (не поурочне), тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація.
Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів його опанування та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.
Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою групи.
Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Важливою ланкою в системі контролю є семестровий контроль, що проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів поточних балів, отриманих учнями раніше. Семестровий контроль проводиться двічі на рік.
Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.
Семестровий контроль проводиться за всіма мовленнєвими уміннями. У журналі робиться, наприклад, такий запис:
5.12. |
18.12. |
22.12. |
25.12. |
Контроль аудіювання |
Контроль говоріння |
Контроль читання |
Контроль письма |
Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування.
Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання (тематичного) та оцінок контролю з мовленнєвих умінь.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІНОЗЕМНИХ МОВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання й виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).
Рівні навчальних досягнень | Бали | Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
Аудіювання* | ||
I. Початковий | 1 | Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слова в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі |
2 | Учень(учениця) розпізнає на слух найбільш поширені словосполучення в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі | |
3 | Учень (учениця) розпізнає на слух окремі прості непоширені речення й мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі | |
II. Середній | 4 | Учень (учениця) розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст прослуханого тексту, в якому використаний знайомий мовний матеріал |
5 | Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі | |
6 | Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися | |
III. Достатній | 7 | Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, подану у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації |
8 | Учень (учениця) розуміє основний зміст стандартного мовлення в межах тематики ситуативного мовлення яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно подану інформацію | |
9 | Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст повідомлень і фактичну інформацію, подану в повідомленні | |
IV. Високий | 10 | Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатись, а також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності |
11 | Учень (учениця) розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, подану у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації | |
12 | Учень (учениця) розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух подану фактичну інформацію в повідомленні | |
* Обсяг тексту, рівень складності, лексична та грамматична наповнюваність, тематика текстів формуються вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу. | ||
Читання* | ||
I. Початковий | 1 | Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався |
2 | Учень (учениця) вміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення на основі матеріалу, що вивчався | |
3 | Учень(учениця) вміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався | |
II. Середній | 4 | Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал |
5 | Учень (учениця) вміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал | |
6 | Учень/учениця вміє читати з повним розумінням тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал | |
III. Достатній | 7 | Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру |
8 | Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити й аналізувати потрібну інформацію | |
9 | Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки | |
IV. Високий | 10 | Учень (учениця) вміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, установлюючи логічні зв'язки всередині речення та між реченнями |
11 | Учень (учениця) уміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв'язки в рамках тексту та між його окремими частинами | |
12 | Учень (учениця) уміє читати тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. У повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності | |
* Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу. | ||
Говоріння* | ||
I. Початковий | 1 | Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки |
2 | Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки | |
3 | Учень (учениця) використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає фонематичні помилки | |
II. Середній | 4 | Учень (учениця) уміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору |
5 | Учень (учениця) уміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні помилки при використанні лексичних одиниць. Усі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно | |
6 | Учень (учениця) упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову у відповідності з мовленнєвою ситуацією. Усі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно | |
III. Достатній | 7 | Учень (учениця) уміє зв'язно висловлюватись відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них |
8 | Учень (учениця) уміє логічно висловитись у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв'язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє у відповідності з комунікативним завданням використовувати лексичні одиниці та граматичні структури, не допускає фонематичних помилок | |
9 | Учень (учениця) уміє логічно висловлюватись у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, уживаючи розгорнуті репліки, у відповідності з комунікативним завданням використовує лексичні одиниці та граматичні структури, не допускає фонематичних помилок | |
IV. Високий | 10 | Учень (учениця) уміє без підготовки висловлюватись і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури й лексичні одиниці у відповідності з комунікативним завданням, не допускає фонематичних помилок |
11 | Учень (учениця) уміє логічно й у заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури й лексичні одиниці у відповідності до комунікативного завдання, не допускаючи при цьому фонематичних помилок | |
12 | Учень (учениця) уміє вільно висловлюватись і вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами | |
*Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична та граматична наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу. |
Письмо*
Рівень навчальних досягнень | Бали | Критерії оцінювання навчальних досягнень | Грамотність | |
|
|
| Припустима кількість орфографічних помилок | Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок |
I. Початковий | 1 | Учень (учениця) уміє писати вивчені слова, допускаючи при цьому велику кількість орфографічних помилок | 8 | 9 |
2 | Учень (учениця) уміє писати вивчені словосполучення | 6 | 9 | |
3 | Учень (учениця) уміє писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі проте зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та інформативно насичений | 6 | 8 | |
II. Середній | 4 | Учень (учениця) уміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та граматичних структур, допускаючи помилки, які ускладнюють розуміння тексту | 6 | 6 |
5 | Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв'язку при цьому відсутні з'єднувальні кліше, недостатня різноманітність ужитих структур, моделей тощо | 4-5 | 5 | |
6 | Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення/лист за зразком у відповідності до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню кількість з'єднувальних кліше та посередня різноманітність ужитих структур, моделей тощо | 4-5 | 5 | |
III. Достатній | 7 | Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком у відповідності до заданої комунікативної ситуації, допускаючи при цьому ряд помилок при використанні вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітні структури, моделі тощо | 4 | 4 |
8 | Учень (учениця) уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою темою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при використанні лексичних одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітні структури, моделі тощо | 3 | 3 | |
9 | Учень (учениця) уміє написати повідомлення на запропоновану тему, заповнити анкету, допускаючи ряд орфографічних помилок, які не ускладнюють розуміння інформації, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітні структури, моделі тощо | 3 | 2 | |
10 | Учень (учениця) уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені граматичні структури у відповідності до комунікативного завдання, використовуючи достатню кількість ідіоматичних зворотів, з'єднувальних кліше, моделей тощо | 2 | 1 | |
IV. Високий | 11 | Учень (учениця) уміє написати повідомлення, правильно використовуючи лексичні одиниці в рамках тем, пов'язаних з повсякденним життям. Даються при наявності несуттєвих орфографічних, які не порушують акту комунікації (британський або американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах тощо) | 1-2 |
|
12 | Учень (учениця) уміє подати в письмовому вигляді інформацію у відповідності з комунікативним завданням, висловлюючи власне ставлення до проблеми, при цьому правильно використовуючи лексичні одиниці та граматичні структури |
|
| |
* Обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість і рівень граматичної компетентності, наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу |
Увага! Це потрібно знати! ОБЕРЕЖНО - ГРИП !!!
Основні симптоми захворювання:
ü підвищення температури тіла;
ü біль у горлі, головний біль;
ü почервоніння очей, нежить;
ü кашель;
ü утруднене дихання, задишка;
ü біль у м'язах;
ü інколи може бути блювота, пронос.
10 безкоштовних ресурсів для вивчення англійської
Онлайн-ресурси для вивчення англійської мови
Duolingo – короткі уроки англійської
Lingva.Skills: повноцінний курс вивчення англійської мови
- закріпити набуті під час звичайного заняття знання;
- згадати подробиці пройденої раніше теми;
- провести адуіювання та тести.
Lingualeo – навчаємось у формі гри
Засновником Lingualeo є Айнур Абулдинасиров, який свого часу працював над створенням не менш відомого проекту «Клуб носіїв мов».
- тренування навичок швидкого перекладу слів;
- складання речень із запропонованих слів;
- аудіювання – у додатку є уроки, що передбачають прослуховування різноманітних діалогів, після чого треба виконати
- ряд завдань (правильно побудувати речення, вставити пропущені слова тощо);
- повторення та закріплення базових правил з граматики.
HiNative: соціальна мережа для спілкування з носіями мов
Автором додатку HiNative став японській розробник Яньян Хи, який свого часу створив відомий проект Lang-8. Саме з нього і почалася історія HiNative: з березня 2017 року реєстрація на Lang-8 була обмежена, всіх нових користувачів перенаправляли на новий ресурс.
HiNative – чудовий варіант для позакласної роботи та відмінна можливість надати дітям приклад правильної вимови. Зареєструвавшись у додатку (передбачені версії для звичайних веб-браузерів, Android та iOS), школярі зможуть ставити учасникам спільноти питання, пов’язані з:
- терміновим перекладом слів або фраз;
- основними правилами граматики;
- правильною вимовою;
- навичками письма.
http://subject.com.ua/english/zno/29.html
ПОВТОРЕННЯ: Множина та однина іменників
- їхня множина утворюється не за допомогою додавання закінчення, а за допомогою зміни кореневої голосної або додавання спеціального закінчення . Ці іменники треба запам’ятати:
- Якщо іменник закінчується на -о, то додається закінчення -es у множині:
- Форма множини деяких іменників збігається з формою однини:
- Деякі іменники вживаються лише в множині:
wages — заробітна плата, платня
riches — багатство, багатства
сontents — зміст
business — справа, справи;
hair — волосся;
information — відомість, відомості;
knowledge — знання (одн. і множ.);
money — гроші; news — новина, новини;
progress — успіх, успіхи (прогрес).
Wish
Wish + to-infinitive
When we use wish followed
by a verb in the to-infinitive form, wish means
the same as want, but it is more formal. We do not normally
use wish in the continuous form when we use it with a to-infinitive:
I wish to
speak to Mr. Hennessy, please.
Not: I’m wishing to
speak to …
We don’t use a that-clause
after wish when it is a more formal version of want:
I wish to visit you in the summer, if possible.
Not: I wish (that) I
visit you in the summer …
We can use an object
(underlined), before the to-infinitive:
I did not wish my
family to know about Sara, so I told them nothing.
When we use an object
after wish, we must also use a verb in the to-infinitive
form. Alternatively, we can say want or (more politely) would
like:
We wish
to have a table near the window, please. (or We would like a table near
the window, please.)
Not: We wish a table
near the window …
Wish + indirect object +
direct object
We use wish with
two objects, an indirect object + a direct object (underlined), for expressions
of good wishes and hopes that good things will happen to people:
(io = indirect object; do =
direct object)
I wish [IO]you [DO]success in your new job.
I’ve got my
driving test tomorrow. Wish [IO]me [DO]luck!
We wish [IO]you [DO]a long and happy life together.
Wish + that-clause
We use wish with
a that-clause when we regret or are sorry that things are not
different. We imagine a different past or present:
I just wish that
everything could be as it used to be.
In informal situations, we
usually omit that:
I wish I
had his mobile phone number; we could tell him the good news. (I don’t have his mobile phone number; it would be good if I had it.)
I wish you
hadn’t told me how the film ends. You’ve spoilt it for me. (You told me how the film ends; it would have been better if you had
not told me.)
Wish + verb forms in the that-clause
The verb forms we use in that-clauses
after wish are similar to the verb forms in conditional
clauses after if. We use a past verb form for present and future
meanings.
Compare
if
|
wish
|
It would be
good if we had a bigger car.
|
I wish we had a
bigger car.
|
It would be
good if I knew how to use this DVD player.
|
I wish I knew how
to use this DVD player.
|
Спасибо за список сервисов по английскому. С некоторыми из них уже знакома, а с остальными постараюсь тоже ознакомиться. Сейчас изучаю английский на курсах EnglishPapa https://englishpapa.ru/ и параллельно стараюсь изучать самостоятельно.
ВідповістиВидалити