Поради батькам

   
Батьки і діти                                        

Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти...
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда та без печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває.
Запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка немає меж.

                                          Надія Красоткіна

Сім правил успішного батьківства

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

2. Змінюйте ситуацію, а не дитину Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

3. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:

4. Висувайте реальні вимоги Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є гарним, та нереальним варіантом - думайте про компроміс. У чому ви можете поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що ви хочете? Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

5. Обирайте виховання без побиття та крику На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.

6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.

7. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння

Діти та гаджети: як запобігти залежності?

Звісно, чітко визначених вікових рамок немає: батьки самостійно вирішують, коли настане момент купівлі телефону чи комп’ютера для дитини.Але є кілька порад, як убезпечити дітей від надмірного користування електронними пристроями.

Якщо в силу певних факторів ви вирішили, що настав той момент, коли потрібно придбати дитині телефон, почніть із найпростіших.  Достатньо простої моделі із невеликою кількістю функцій. 

Пам’ятайте, що діти повторюють дії батьків. Тож якщо ви постійно заглядаєте у свій телефон чи не можете відірватись від стрічки новин, не чекайте, що дитина не буде проводити увесь свій вільний час, граючись  в ігри на смартфоні абощо. 

Щоб дитина не стала залежною від електронних пристроїв, треба  частіше виходити з дітьми на прогулянки чи займатись різними справами, для яких не потрібно використовувати гаджети. Це на підсвідомому рівні покаже, що живе спілкування значно приємніше і краще, ніж спілкування у соціальних мережах чи онлайн-гра.

Також рекомендується нагадувати дитині, що смартфон – це не лише ігри та розваги, але і навчальний канал, за допомогою якого можна знайти чимало корисної пізнавальної інформації. Врешті, батьки повинні супроводжувати дитину на всіх етапах знайомства з електронними пристроями і нагадувати, що гаджети ніколи не зможуть замінити справжнє спілкування.

Вплив соціальних мереж на підлітків

Всього лише 1% населення нашої країни взагалі не користується соціальними мережами,

29% відвідують їх 2-4 рази в день.

При цьому 38% всіх користувачів називають своєю метою - пошук нових знайомих, 70% сприймають соцмережу, як спосіб зв'язку з друзями і близькими і тільки 22% шукають нові знання.

Більшість - 61%, ведуть в мережах виключно споживацький спосіб життя, коли тільки 22% діляться своєю думкою один з одним.

Варто відзначити також і той факт, що вік основної маси користувачів не перевищує 18-річного віку.

Соціальна мережа з точки зору підлітка

Майже кожен підліток зареєстрований в тій чи іншій соціальній мережі і кожен знаходить причину або ряд причин для цього:

• Знайомства. У підлітковому віці дуже важливим фактором соціальної реалізації є розширення кола спілкування. Так як віртуальні майданчики відразу надають певну інформацію про людину, то вибрати однодумців стає набагато простіше, ніж в реальному житті.

• Можливість безперешкодно ділитися своїми фото і відео, а також переглядати подібну інформацію друзів і знайомих.

• Наявність великої кількості розважального контенту - додатків та ігор. Підлітки часто шукають спосіб хоч якось зайняти свій час.

• Відкритий доступ до будь-якої інформації (різноманітні заборонені теми).

• Розкутість в спілкуванні, яка досягається за рахунок відсутності особистого контакту, таким чином, зниження рівня відповідальності за свої слова і вчинки також дуже приваблює підлітків.

Причини захоплень підлітків соціальними мережами 

Говорячи про причини, які штовхають підлітка в мережеві простори можна розрізнити два типи:

поверхневі:

• Погоня за модою (стадний інстинкт).

• Елементарний інтерес до нового. Ця причина цілком зрозуміла, вона обумовлена ​​нормальним людським прагненням до пізнання і розвитку.

• Розширення меж спілкування. Можливість знайомитися і спілкуватися, незважаючи на географічні рамки, дуже приваблива для більшості людей, особливо підлітків, які активно шукають друзів, здатних зрозуміти і розділити їх переживання.

глибинні:

• Втеча від реальності. Підліток - людина в процесі пошуку свого місця в світі. Часто, якщо він не в змозі задовольнити всі вимоги, він намагається створити навколо себе світ, який би його прийняв.

• Пошук або неприйняття свого «Я». Ця причина дуже співзвучна з першою. Пошук себе - справа цілком нормальна і корисна за умови, що людина, в результаті, розуміє і приймає себе, але якщо цього не відбувається, то багато хто створює собі фейкові сторінки, часто навіть не одну, і намагаються жити і навіть мислити, як вигаданий персонаж .

• Організація особистого простору. Багато батьків настільки бояться за своїх підростаючих чад, що намагаються повністю контролювати їх життя. Таким чином, єдиним захищеним від втручання дорослих ресурсом стає запаролена, часто фейкова сторінка в соціальній мережі.

Як уберегти від негативного впливу соціальних мереж свою дитину 

Можна визначити ряд заходів, при дотриманні яких негативного впливу можна спробувати уникнути:

• Визнання прав дитини. Багатьом дорослим здається, що діти - це частина їхнього власного «Я», проте, це зовсім не так. Дуже часто інтереси перших стають незрозумілими для других, варто шукати нові способи взаємодії зі своїми дітьми і приймати їх захоплення. Тоді підлітку захочеться ділитися думками не у віртуальному, а в реальному світі.

• Справжній інтерес до діяльності дитини. Жодна соцмережа не в змозі замінити підтримку та заінтересованість батьків.

• Активне, але ненав'язливе прилучення до реального світу. Коло реального спілкування повинен бути більш значущим, ніж віртуальні друзі.

• Відсутність тотального контролю. Заборонений плід завжди солодкий, тому, якщо батьки не вимагають вивертати навиворіт душу дитини перед ними, то і навмисно ховати він її не стане.

Таким чином, варто визнати, в першу чергу, відповідальність батьків за взаємодію підлітка і соціальних мереж. При належній увазі й турботі негативного впливу цілком можна уникнути.

Поради відомого французького письменника і громадського діяча Ерве Базена щодо відносин батьків і дітей

1.       Не керуйте дітьми заради задоволення. Утримуйтесь від непотрібних «проповідей». Дитина намагається зрозуміти, що можна, а що - ні, тому потребує авторитету батьків, який є ніби бар’єром, що вберігає від падіння. Сприймати цей авторитет дитині набагато легше, якщо він має характер пояснювального коментаря, пропозиції-підказки. Не втручатись у життя дитини так само небезпечно, як і втручатися безперервно. Якщо ви караєте підлітка за щось, то дійсно доводите йому деякі істини і досягаєте свого, але ціною його отупіння: дитина перестає відрізняти дрібний проступок від тяжкого гріха. Проте, якщо ви не звернете увагу на дрібний проступок, також можете зашкодити дитині, оскільки без «таблиці проступків» вона не зрозуміє арифметику людських цінностей.

2.        Ніколи не приймайте рішення одноосібно. Золоте правило для батьків: двовладдя і єдина політика. Якщо батько й мати суперечать одне одному, подивіться, що коїться з дитиною! Вона ніби розсічена на ліву і праву половинки. Цей стан забувається дитиною повільно, залишаючи шрами в її душі.

3.        Вірте в тих, хто вам протистоїть. Сім’я - це перше середовище, де формуються соціальні навички дитини, тому треба бути послідовними, правильно реагувати на спроби дитини опиратися вашого диктату. Треба дати їй «загартувати м’язи», відстоюючи власну думку. Батьки, які не терплять заперечень, виховують таких дітей, які будуть повсякчас озлобленими або безмежно самовдоволеними, пихатими й глухими до докорів.

4.        Жодних коливань відносно подарунків. Діти нерідко вимагають від нас того, що їм хочеться. Часто батьки не можуть відмовити їм у придбанні нової модної іграшки. А втім відмова у такому проханні - набагато більший подарунок для дитини: це вчить її відрізняти необхідне від зайвого.

5.        Переконати можна лише власним прикладом. Якщо самі не вірите в те, що навіюєте своїм дітям, не сподівайтесь, що вони повірять.

6.        Говоріть з дітьми про все. Не вірте, що мовчання - золото. Єдина можливість для батьків вийти переможцем у боротьбі з телевізором (комп’ютером) - стати співрозмовником. Говоріть з дітьми про вашу роботу, про них самих, про домашні проблеми… Дискутуйте, сперечайтесь, не бійтесь будь-яких тем.

7.        Тримайте двері, відчиненими. Батьки «відкривають дітям очі» на реальне життя.  Але дивитися на життя і жити ним - різні речі. Вам не втримати дітей у домі-колисці. Вони народжені вами для того, щоб потім могли самі день за днем народжуватись для життя за дверима батьківського дому, за якими знаходиться те, доросле життя, що вони мають прожити самі.

8.        У потрібний момент відійдіть. Хоча присутність близьких - найбільше багатство, батьки повинні усвідомлювати, що їм слід ще за життя передати це багатство в спадок своїм дітям. Для сучасної сім’ї, в якій нерідко тільки одна дитина, неминучість того, що вона піде і буде жити самостійним життям, дуже лякає батьків. Проте слід усвідомити, що в нас немає морального права прив’язувати її до себе.

Психологічні особливості підліткового віку 

         Які ж вікові межі підліткового віку? Скільки років підлітку? Основним критерієм для періодів життя людини є не календарний вік, а анатомо-фізіологічні зміни в організмі. Статеве дозрівання визначає межі підліткового періоду. Це супроводжується раптовим збільшенням зросту, змужнінням організму, розвитком вторинних статевих ознак.

         Підлітковий вік – складний і багато в чому суперечливий період життя дитини. Різкі фізіологічні та психологічні зміни особливо впадають в очі батькам та педагогам. Підлітковий вік – період кризи в розвитку особистості дитини.

     Особливості особистості підлітка можна досить точно охарактеризувати двома словами – прагнення до самостійності. Воно накладає відбиток на всі сторони особистості, поведінку та відчуття. 

        Восьмикласники знаходяться на третьому етапі розвитку самостійності: «Намагаюся бути самостійним, хоча не дуже вмію». Даний етап супроводжується наступними моментами:

1)    Є своя думка, не завжди правильна.

2)    Вважає свою думку достеменно правильною.

3)    Не рахується з думкою батьків.

4)    Чинить так, як хоче.

5)    Є прагнення спробувати все, що роблять його однолітки та дорослі (покурити, спробувати алкоголь і так далі).

6)    Вважає, що він все може і з ним нічого не станеться (не піклується про власну безпеку).

Для успішного проходження і оптимізації розвитку самостійності дитини батькам необхідно:

    Аргументувати заборони;

    Обговорювати: якщо ти вчиниш так, то які будуть наслідки (зіпсуєш своє здоров’я, можеш потрапити в погану компанію, з тобою може трапитися щось лихе тощо);

    Рахуватися з думкою підлітка (інакше він не навчиться зважати на вашу думку);

    Не вважати свою позицію на 100% правильною;

    Підтримувати підлітка, хвалити (можливо навіть не зовсім заслужено, для підвищення його впевненості в собі);

    Не лаяти його друзів або тих, з ким він зустрічається (марно, викличете лише заперечення і негатив), хіба що тих, з ким він вже розлучився або посварився;

    У суперечках намагайтеся домовитися.

Отже, підліток не дитини, але в той же час він ще й не дорослий. Він не терпить обмежень своєї самостійності, нерідко проявляє різко негативне ставлення до вимог дорослих. Найчастіше конфлікти підлітка з дорослими виникають в тих сім’ях, де батьки не помічають дорослішання сина або доньки, продовжуючи ставитися до них як до «маленьких».

     У 13 років з’являється інтерес до власного життя, до якостей своєї особистості. Цей інтерес значно зростає в юнацькому віці. Спочатку думки підлітка про себе в значній мірі повторюють думки про нього інших людей. На питання «Звідки ти знаєш про риси своєї вдачі?» підлітки прямо відповідають, що вони знають про свої якості від батьків, вчителів, товаришів. І тільки згодом починають помічати їх самі. Але вони починають оцінювати інших людей раніше, ніж самих себе.

В оцінці інших підлітки часто допускають деяку квапливість та категоричність. Так, вони часто оцінюють людей за їхніми окремими вчинками або якостями, поширюючи цю оцінку на особу в цілому.  В результаті у багатьох випадках постає помилкова думка про достоїнства людини, її позитивні та негативні якості. Думки підлітків не завжди бувають об’єктивними. Наприклад, вони говорять про грубість або скритність товаришів, не помічаючи цих якостей за собою. Далеко не всі підлітки самокритичні, відрізняються умінням чесно і відкрито визнавати свої помилки.

У 13-14 років те, що було коштовне, знецінюється, з’являються нові кумири, підліток перестає прямо копіювати дорослих, взаємини з батьками та дорослими часто носять характер протесту. У цьому віці дуже вірогідне «зараження» фанатизмом, оскільки підлітки тягнуться до всього незвичайного, часто захоплюються неформальними течіями. Підліток чутливий до оцінки оточуючих. Звідси відомі вразливість та коливання настрою. Зовні криза підліткового віку виявляється в грубості, скритності поведінки, прагненні чинити наперекір вимогам та бажанню дорослих, ігноруванні зауважень, відходу від звичайної сфери спілкування.

У підлітка часто виникає безпідставне відчуття тривоги, вагається самооцінка, він стає вразливим, конфліктним, може впадати в депресію. Підліток схильний вважати себе або генієм, або нікчемою. Будь-яка дрібниця здатна в корені змінити ставлення підлітка до себе. У власних очах він повинен бути дуже розумним, гарним, сміливим тощо. Якщо ж підліток змушений визнати, що щось не так, його думка про себе падає за усіма пунктами, правда, саме така суперечлива самооцінка є основою для розвитку у нього нових, дорослих, критеріїв особистісного розвитку. Оскільки самооцінка підлітків суперечлива, тому в їхній поведінці можуть виникати невмотивовані вчинки. Підлітки більше за інші вікові групи страждають від нестабільності соціальної, економічної та моральної обстановки в країні, втративши сьогодні необхідну орієнтацію в цінностях та ідеалах – старі ідеали зруйновано, нові ще не створено. У той же час перебудова відношення підлітка до себе впливає не лише на його емоційне самопочуття, але й на розвиток його творчих здібностей, задоволеність життям взагалі.

Для підлітка характерна різноманітність інтересів, що за умов правильного виховання може зробити серйозний вплив на розвиток його здібностей і нахилів. Знання підлітка поглиблюються, він починає вивчати наукові дисципліни, у нього з’являється підвищений інтерес до окремих предметів. Проте це спостерігається не у всіх підлітків. Особливості багатьох восьмикласників виявляються у зверхньому ставленні до навчання, погана успішність: всіляко уникаючи виконувати будь-які обов’язки та доручення по господарству, готувати домашні завдання, а в окремих випадках навіть відвідувати школу. Таким чином навчання в цей час відходить на другий план.

У підлітковому віці загострений страх уславитися слабким, несамостійним, маленьким. Щоб показати свою самостійність, підліток нерідко проявляє впертість і грубість, хоча він і може усвідомити, що був не правий. Випадковий успіх або похвала з боку дорослих може привести підлітка до переоцінки себе, до зайвої самовпевненості та зарозумілості. Навіть тимчасова, випадкова невдача може викликати зневіру в своїх силах, розвинути відчуття невпевненості, боязкості, сором’язливості. Тому потрібен особливий такт з боку батьків та вчителів при спілкуванні з підлітками.

Трирічні діти	Підлітки
1.     Протестують проти батьківських вимог.	1.     Протестують проти батьківських вимог.
2.     Тягнуться до однолітків.	2.     Тягнуться до однолітків.
3.     Необхідна допомога аби навчитися задовольняти свої потреби: вчасно сходити в туалет, вчасно поїсти.	3.     Необхідна допомога, аби навчитися контролювати власні бажання: вчасно приходити додому, розподіляти вільний час,  своєчасно готуватися до занять.
4.     Їх необхідно вчити бути обережними з небезпечними  «іграшками».	4.     Їх необхідно вчити бути обережними з небезпечними друзями.
5.     Змагаються за владу в грі.	5.     Змагаються за статус і владу серед однолітків.
6.     Все підряд тягнуть до рота – від ґудзиків до тарганів.	6.     Все підряд тягнуть до рота – від алкоголю до наркотиків.
7.     Потребують постійної батьківської уваги та допомоги (тобто повної доступності батьків для задоволення своїх потреб в спілкуванні з ними).	7.     Потребують постійної батьківської уваги і допомоги (тобто повної доступності батьків для задоволення своїх потреб в спілкуванні з ними).

         Отже, за що та проти чого веде боротьбу підліток?

1.     За те, щоб перестати бути дитиною.

2.     За припинення посягань на його фізичне начало та недоторканість.

3.     За ствердження серед однолітків.

4. Проти зауважень, обговорень (особливо іронічних) з приводу його фізичної дорослості.

Підлітковий вік – вкрай складний і суперечливий період становлення людської особистості, що вимагає від батьків і педагогів великих зусиль, напруженої праці. В той же час, це вік неповторної краси: бурхливої енергії, жаги пізнання, пристрасного пошуку істини.

Шляхи вирішення проблеми

Як спілкуватися з підлітками у цей період? 

Восьмикласники особливо залежні від мікросередовища та конкретної ситуації. Одним з визначальних елементів мікросередовища, в стосунках, що формують особистість, є сім’я. Для будь-якого підлітка дуже важлива роль сім’ї. Але в будь-якій родині виникають проблеми психологічного характеру, які призводять до кризи підліткового віку.  Спробуємо віднайти шляхи вирішення даної проблеми:

1.     Формування кола інтересів восьмикласників на основі особливостей їхнього характеру та здібностей.

2.  Максимальне скорочення періоду їхнього вільного часу – «часу дозвільно існування та неробства».

3.     Залучення до таких занять як читання, самоосвіта, заняття музикою, спортом, що позитивно впливає на формування особистості.

4.     Залучення підлітка до такої діяльності, що лежить у сфері інтересів дорослих, але в той же час дає можливості йому реалізувати і затвердити себе на рівні дорослих.

5.  Зниження прояву агресії шляхом відвідування спортивної школи, щоденної гімнастики вдома з використанням гантелей, еспандера, залізних гир, боксерських рукавичок - нехай підлітки стукають один одного в мирній бійці, даючи вихід енергії, що накопичилася, щоб агресія не накопичувалася подібно до статистичної електрики, що має властивість вибухати болючими розрядами.

6. Не пред’являти підліткові завищену вимогу, не підтверджену можливістю дитини.

7.     Чесно вказувати підліткові на його успіхи та невдачі (причому успіхи пояснювати його здібностями, а невдачі – недостатньою підготовкою).

8. Не захвалювати підлітка, пояснюючи його невдачі випадковістю, оскільки це формує у восьмикласників ефект неадекватності.

Поради батькам восьмикласника

    Будьте завжди чуйними до справ своїх дітей.

    Аналізуйте з дітьми причини їх успіхів і невдач.

    Підтримуйте дитину, коли їй складно.

    Прагніть не захищати підлітка від труднощів, а вчіть долати їх.

    Порівнюйте свою дитину лише з нею самою (!), обов’язково відзначаючи просування вперед.

 Постійно контролюйте дитину, але без гіперопіки, за принципом «Довіряй, але перевіряй!».

    Розповідайте дитині про свої проблеми, про те, що хвилювало вас у її віці.

    Будьте завжди особистим прикладом (навчайте справами, а не словами).

    Розмовляйте з дітьми як з рівними, поважайте їхню думку, уникайте моралізації, криків, повчальності і тим паче іронії.

  Слідкуйте за тим, які книги читає дитина, які фільми та передачі дивиться по телевізору, які Інтернет-сайти відвідує.

  Проявляйте інтерес до спілкування підлітка в соціальних мережах Інтернету (ВКонтакті, Однокласники, Фейсбук та інші).

  Радьте дитині стежити за своєю зовнішністю: одягом, зачіскою, особистою гігієною.

    У жодному випадку не забороняйте підлітку стосунків з протилежною статтю, не обходьте розмов на тему взаємин хлопців та дівчат, щоб уникнути недовіри між вами.

  Розкажіть дитині про свої стосунки з протилежною статтю у підлітковому віці, зробивши акцент на благородстві, культурі почуттів, повазі один до одного, відповідальності один за одного.

    Вчіть підлітка відповідати за свої вчинки.

    Познайомтеся з друзями дитини, попросіть їх інформувати вас про способи проведення часу, але не перетворюйтесь на шпигуна, що стежить за кожним кроком дитини. Пам’ятайте: недовіра ображає!

    Будьте для своєї дитини перш за все старшим, мудрішим другом і тільки потім люблячими батьками.

Тест «Чи готові ви до підліткового віку дитини?»

1.     На ваш погляд, найбільша проблема перехідного віку полягає в тому, що дитина…

а) перестає прислуховуватися до думки батьків;

б) може потрапити в погану компанію;

в) починає усвідомлювати себе як самостійну особистість.

2.     Згадуючи своє дитинство, ви зазвичай розповідаєте дитині…

а) про те, що ви добре навчалися;

б) про схожі проблеми і шляхи їх вирішення;

в) про забавні випадки.

3.     Скільки часу в день ви проводите з дитиною, розмовляючи про її справи?

а) не більше години;

б) близько 2 годин;

в) більше 2 годин.

4.     Вчитель скаржиться на поведінку дитини, в той час як син чи донька стверджують, що винуватцем пригоди є їх однокласник. Ваші дії.

а) вилаєте дитину, адже вчитель не скаржитиметься безпідставно;

б) встанете на сторону доньки чи сина і будете звинувачувати однокласника;

в) вдома детально розпитаєте дитину і поясните їй, чому вчитель визнав його винуватим.

5.     Яких проблем підліткового віку ви боїтеся найбільше?

а) відчуження;

б) вживання алкоголю та наркотиків;

в) ранніх статевих контактів.

6.     У якому віці потрібно розмовляти з дитиною про секс?

а) з 12 років;

б) з 14 років;

в) коли дитина сама почне ставити питання.

7. Підліток зізнався, що дівчина (хлопець), що йому подобається, не відповідає взаємністю. Що ви йому скажете?

а) запропонуєте трохи змінити зовнішність, поводити себе більш відкрито та доброзичливо;

б) заспокоїте, що в його житті ще буде багато інших дівчат (хлопців), набагато кращих;

в) спробуєте відволікти дитину від сумних думок та переживань.

8. Дитина навідріз відмовляється відвідувати гурток, який раніше відвідувала з задоволенням. Ваші дії?

а) запропонуєте обрати інше заняття;

б) спробуєте переконати продовжити заняття, аби довести розпочату справу до кінця;

в) докорите йому лінощами та небажанням розвивати власні здібності.

9. Підліток просить вас відпустити його з друзями в нічний клуб, на дискотеку. Ваша реакція.

а) придумаєте слушний привід, через який дитині доведеться відкласти зустріч з друзями;

б) поговорите з дитиною про небезпечні спокуси, які містять в собі нічні клуби, і забороните відвідувати подібні місця до 18 років;

в) відпустите за умови, що дитина буде «виходити на зв’язок» в домовлений час.

10. Підліток вважає себе непривабливим через вугрі. Як його можна заспокоїти?

а) звернути увагу на його виразні очі і красиву форму носа;

б) сказати, що це тимчасове явище, і у всіх підлітків бувають прищі;

в) зібрати інформацію про існуючі косметичні засоби боротьби з вуграми та пообіцяти придбати їх.

11.    Ви виявили, що від куртки підлітка тхне тютюном. Що ви зробите?

а) будете шукати цигарки в карманах його куртки;

б) суворо запитаєте, чи не почав він палити;

в) заведете мову про те, що багато підлітків палять, і як би мимохідь поцікавитеся чи немає таких серед його друзів та його особисте ставлення до паління.

12. Ви знайшли особистий щоденник, в якому ваша дитина описує свій статевий досвід…

а) зізнаєтесь, що читали щоденник, і викажете власне занепокоєння;

б) при нагоді заведете мову про контрацепцію;

в) заведете відверту розмову, аби розібратися в ситуації.

13.   Якщо вам не подобається хтось з друзів дитини, ви зазвичай…

а) просите менше спілкуватися з цим другом;

б) не дозволяєте запрошувати друга до вас додому;

в) відверто висловлюєте свою думку про нього.

14.   Що ви скажете дитині, якщо почуєте, що вона грубить бабусі?

а) «Як ти розмовляєш з бабусею?»;

б) «Що у вас трапилося?»;

в) «Будь ласка, не ображай бабусю!».

15. Дитина захопилася музичним колективом, творчість якого вам не подобається. Ви…

а) спробуєте зрозуміти, що саме привабило дитину в музиці улюбленого колективу;

б) запропонуєте послухати записи інших сучасних і класичних виконавців;

в) розкритикуєте тексти пісень та аранжування, аби дитина усвідомила свою помилку.

Ключ до тесту:

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
а	5	5	5	5	1	5	1	1	3	3	3	5	3	5	1
б	3	1	3	3	3	3	5	5	5	5	5	3	5	1	3
в	1	3	1	1	5	1	3	3	1	1	1	1	1	3	5

Аналіз результатів тесту:

16-35 балів – готовність номер один. Ваша дитина не страждає від недостатньої уваги і знає, що батьки завжди будуть на його боці і в будь-який момент прийдуть на допомогу. Щоденна батьківська праця дає вам підставу для впевненості в тому, що все «вкладене» в дитину не дозволить йому скоїти непоправних помилок. Тим не менше не потрібно забувати принцип «Довіряй, але перевіряй!». Яким би самостійним не здавався підліток, все-таки він ще не зовсім дорослий. Контролювати місцеперебування, успішність та коло спілкування можна побічно і ненав’язливо, наприклад через спільних знайомих чи батьків друзів підлітка. Не треба заохочувати зайву фамільярність в спілкуванні і намагатися бути для дитини «своїм в дошку». Для гармонійного розвитку дитині потрібно відчувати міцні життєві принципи батьків, їх спокій та впевненість.

 36-55 балів – у страху очі великі. Ви надзвичайно сприйнятливі до труднощів перехідного віку. Вас лякають газетні статті про підліткову злочинність, наркоманію та СНІД. Дикувата підліткова мода, сучасна музика, вживання жаргонів – все це викликає у вас внутрішній протест, який може змусити сина чи доньку «закритися». В ваших стосунках з дитиною не вистачає невимушеності. Якщо щоденно не давати можливості проявляти самостійність, як вона навчиться відповідальності? Гіперопіка та повчальні бесіди ніколи не виправдовують покладених на них надій. Краще просто час від часу розмовляти з дитиною про фільми, музику, про якість незначні події, поволі розпитуючи про друзів, поглядах на життя, і ненав’язливо висловлювати свою думку. Підліток обов’язково прийме це до відома.

56-75 балів – без диктатури. Вам необхідно переглянути свої стосунки з дитиною, щоб вберегти і її і себе від серйозних конфліктів. Основна проблема полягає в надлишковій вимогливості, небажанні приймати систему цінностей підлітка і миритися зі змінами в його характері. Жорсткий контроль, постійні заборони, відсутність особистого простору змушують дитину протестувати і відстоювати власну свободу, часто проявляючи грубість і навіть жорстокість. Не маючи можливості запрошувати друзів до себе додому, дитина весь свій вільний час проводить на вулиці або «висить на телефоні». В такій ситуації необхідно поміркувати, що ви можете запропонувати їй замість подібних розваг. Наприклад, можна записати дитину в туристичний клуб, якщо вона відчуває потяг до пригод, або в танцювальну студію, якщо вона цілими днями слухає реп.   

Пам’ятка для батьків підлітка

1.  Намагайтеся розмовляти зі своєю дитиною відкрито і відверто на самі делікатні теми.

2.    Остерігайтеся отримання вашою дитиною інформації з чужих вуст.

3.   Розповідайте про власні переживання у тому віці, в якому зараз ваші діти.

4.   Будьте відкритими для спілкування з дитиною. Навіть якщо ви чогось не знаєте, або у чомусь сумніваєтеся, не соромтеся сказати про це.

5. Не висловлюйтесь негативно про ті хвилювання, що були пов’язані з вашим дорослішанням. Дитина буде хвилюватися з вашої позиції і сприймати так, як сприймали ви.

6.  Намагайтеся зробити так, щоб ваші діти не сприймали статеві стосунки як дещо брудне і ганебне. Від цього багато в чому залежить їхнє фізіологічне дорослішання.

7.     В період статевого дозрівання хлопчикам важливо отримувати підтримку та схвалення зі сторони мам, а дівчаткам – зі сторони тат.

8.     Проявляйте ласку до своїх дітей, демонструйте їм свою любов.

9.   Будьте особливо уважними і спостережливими, звертайте увагу на будь-які зміни в поведінці своєї дитини.

10.  Намагайтеся захистити свою дитину усіма можливими засобами, якщо вона цього потребує.

11. В самостійності дитини не слід вбачати загрозу втратити її. Пам’ятайте, що дитині необхідна не стільки самостійність, скільки право на неї.

12.  Бажаєте, аби дитина зробила те, що вам потрібно, зробіть так, аби вона сама забажала цього.

13.    На перевантажуйте дитину опікою і контролем. 
                                           Підготовано за матеріалами сайту Шкільне життя

Анкета для батьків

БАТЬКАМ ШЕСТИКЛАСНИКІВ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

ЯК ВИХОВАТИ ДОБРУ ДИТИНУ